Буковина лежить у прикордонні між Україною та Румунією, простягаючись від середньої течії Дністра аж до головного карпатського хребта в околицях витоків Пруту й Серету. Її назва походить безпосередньо від географії — «бук» означає буковий гай, і регіон назвали на честь величних букових лісів, що колись його вкривали, — назва, яку вже вживали в XIV столітті для позначення земель на молдавсько-польському кордоні.
Саме це прикордонне становище й визначило всю історію Буковини: вона переходила від Галицько-Волинського князівства до Молдавії, увібрала польський і угорський вплив упродовж XIV–XV століть і повністю належала Румунії як у 1919–1940-х, так і в 1941–1944 роках, поки нарешті 1940 року її не поділили за етнічною ознакою між Україною та Румунією. З приблизно 10 440 квадратних кілометрів її території сьогодні лише близько 5 500 лежать у межах України — це Чернівецька область.
Саме ця перехідна, прикордонна ідентичність і надає буковинському народному танцю його характеру — регіональний стиль, що увібрав реальний вплив румунських, польських та угорських сусідів, залишаючись при цьому безсумнівно своїм, і сьогодні його виконують такі колективи, як Буковинський заслужений академічний ансамбль пісні і танцю, які винесли цей самобутній прикордонний репертуар далеко за межі самого регіону.
