Буковина — це не лише земля мальовничих краєвидів, густих лісів, чистих річок і свіжого повітря, а й земля неймовірно талановитих людей, які плекають безцінний скарб. Скарб фольклору. Буковина завжди славилася своїми піснями, танцями, музикою й традиціями. Працюючи хореографом Державного буковинського академічного ансамблю пісні і танцю, я завжди намагався не відходити від першоджерел буковинського народного танцювального мистецтва.
Мій безумовно улюблений танець — «Каперуш». Населення Буковини — це суміш численних національностей, зокрема молдован і румунів. Слово «каперуш» увійшло в місцевий діалект як видозмінене молдовське слово «кіперуш», що означає «перець».
Вам, напевно, уже цікаво, звідки походить цей танець? Тож ось історія. Багато хто знає танець «Коперуш», популярний по всій Тернопільщині й сусідніх територіях. У цій композиції один танцівник-чоловік відомий як «Кий» і виконує головну роль у танці, демонструючи свої рухи, а всі інші танцівники-чоловіки повторюють за ним. Тих, хто незграбний чи припускається помилок, «Кий» карає. Це, звісно, гумористичний танець, що демонструє місцевий фольклор.
Тут, на Буковині, танець «Каперуш» (який Буковинський академічний ансамбль пісні і танцю виконує з 2013 року) — парний танець, що дозволяє залучити й дівчат-танцівниць. У давні часи, вирушаючи на вечорниці, дівчата брали з собою чорний перець (молдовською «кіперуш»). Ще до приходу хлопців вони перемелювали перець і розсипали його по всій танцювальній підлозі. Коли хлопці починали танцювати, навколо них здіймалися хмари перцевого пилу, змушуючи їх страшенно кашляти й чхати, що дівчата вважали неймовірно кумедним.
Назва також відображала «пекучий» характер танцю.
