Критик Королівського театру Копенгагена якось описав виступ «Юності» 1968 року як дві години, проведені майже під гіпнозом — і ця реакція вловлює щось справжнє про ансамбль. «Юність» побудувала свою репутацію саме на такому чаруванні, викликаному поєднанням серйозної танцювальної підготовки й справді амбітної постановки.
Колектив почав свій шлях 1964 року, заснований одним особливо амбітним юним танцівником, Мирославом Вантухом, сповненим рішучості побудувати ансамбль народного танцю, здатний змагатися на найвищому рівні. Ці зусилля помітили доволі швидко: сам Павло Вірський, подивившись ранній конкурсний виступ, прямо сказав Вантуху, що його танцівникам потрібна виконавська культура ще до техніки — порада, що спонукала ансамбль додати спеціальні заняття з техніки та класичного балету, режим, яким колектив користується й сьогодні. Коли 1980 року Вантух пішов очолювати сам ансамбль Вірського, його власний учень Михайло Ванівський прийшов йому на зміну й розширив «Юність» ще більше, заснувавши дитячий ансамбль «Вирій» та народний ансамбль «Карпати» як допоміжні колективи, що дозволяли юним танцівникам поступово дорослішати до основного складу.
Сьогодні «Юність» готує понад 200 танцівників у семи вікових групах, а репертуар із понад 50 танців виріс із радянської структури «Танці України», «Танці СРСР» та «Танці світу» в ширшу місію дослідження, збереження й популяризації української народної традиції. З 1993 року ансамбль проводить міжнародні танцювальні семінари для колективів зі Сполучених Штатів, Аргентини, Бразилії, Франції, Англії, Австралії, Хорватії, Сербії, Нідерландів і Канади — розширюючи свій вплив далеко за межі львівської сцени, з якої все почалося.
